17 ème edition de la Semaine de la langue française et de la francophonie

Posted on March 15, 2012 by Language Rich Blog

Today’s post by our Language Rich Europe partners in France, the Délégation générale à la langue française et aux langues de France, is an article about an event which they organise every year in March for a week to celebrate the French language in France and in francophone countries. Please read the first two paragraphs of the article below and the whole article online (in French).

Pour le trois centième anniversaire de la naissance de Jean-Jacques Rousseau, l’auteur des Confessions, cette Semaine fait une large place à une oeuvre marquée par l’expression de la subjectivité, dans la sincérité et les masques de l’écriture. D’où le choix de dix mots illustrant chacun le registre de l’intime afin que le public s’en empare pour dire ce qu’il a sur le cœur

Cette année, la thématique de cette semaine de la langue française et de la francophonie s’élabore autour de « Dis-moi dix mots qui te racontent » : âme, autrement, caractère, chez, confier, histoire, naturel, pendant, songe et transport. Ces dix mots choisis autour d’une thématique définie par le ministère de la Culture et de la Communication et ses partenaires francophones (Québec, Belgique, Suisse et Organisation internationale de la Francophonie) invitent le public à jouer, créer, écrire, chanter, slamer, déclamer, chuchoter, bloguer, filmer et surtout à s’enflammer pour la langue française. Pour cela rien de plus simple, il suffit de se rendre sur le site www.dixmotsdixblogueurs.fr spécialement créé pour l’événement et d’y insérer votre participation tout en n’oubliant pas de se baser sur l’un (ou plusieurs) des dix mots de l’année.
Autre idée pour ceux qui aiment jouer avec les mots, un concours chaque mercredi à 18 heures pile sur la page facebook : Dis-Moi Dix Mots, où sera dévoilée l’énigme de la semaine qui est, bien entendu, en corrélation avec ces dix mots. A vos claviers…

Dix mots en vidéo
De nombreux courts métrages sont réalisés à l’occasion de la Semaine : libres de droit, ils sont accessibles sur la plateforme vimeo : http://vimeo.com/user9644720. Tout au long de l’année, des jeunes en France et à l’étranger réalisent des films sur téléphone portable autour des 10 mots dans le cadre d’ateliers. À l’occasion de la Semaine, un concours invite le plus grand nombre à produire des films courts à partir des dix mots. La date limite de participation au concours est le 5 mars. Renseignements : info@quidam.fr. ou www.filmerlesmots.fr.
Sont offerts aussi à votre imagination dix proverbes contenant chacun l’un des dix mots 2012. Mettez-les en scène, sans jamais révéler le proverbe choisi, et réalisez un film de deux minutes tout au plus. Un jury composé notamment du critique Jean-Michel Frodon et de l’écrivain François Bégaudeau récompensera les meilleures contributions. Renseignements : http://les-proverbes.fr/lesconcours/saison-quatre. Sans oublier la fameuse et humoristique dictée du professeur Rollin pour se tester en solo sous le regard de son ordinateur, sur le site www.dismoidixmots.culture.fr.

The Future of Languages – more than just words

Posted on March 14, 2012 by Aleksandra Parcinska

British Council Netherlands teamed up with the Club of Amsterdam, an independent, international and future-oriented think tank, and OBA, Public Library in Amsterdam to organize an event on languages and their future: the Future of Languages – more than just words. The conference will take place on Thursday, 29th March 2012 in OBA, Amsterdam. Join us! The speakers and topics are:

Mirjam Broersma, PhD, Max Planck Institute for Psycholinguistics

Why linguistic diversity will never disappear

Simon King, Professor of Speech Processing & Director of the Centre for Speech Technology Research, University of Edinburgh, UK

Making computers speak like individual people

Tsead Bruinja, Poet

Failing in Between – Writing Poetry in two languages

More information on the Club of Ams terdam website. On this occasion Aleksandra Parcinska wrote a short article on the related topic for the Club of Amsterdam Journal – Towards a Global Theatre of Languages which you may also read below.

Towards a Global Theatre of Languages

“Languages differ essentially in what they must convey and not in what they may convey”. – Roman Jakobson, a Russian linguist and literary theorist.

Languages as an Ecosystem

Languages can be seen in some sense alive. They emerge, they evolve and reproduce, and some ultimately die. The meaning accommodates the constant change and interaction with the environment. The vitality of languages depends on the communicative behaviours of their speakers, who in turn respond adaptively to changes in their socio-economic ecologies. Emergence of English as a global language, the high number of dying or endangered languages and (Internet) technology are perceived as the main drivers of the current changes in the landscape of languages, more often than not seen as a threat to their diversity.

Past Times are Pastimes – what about the Future?

In 2012 it is exactly 40 years since the publication of The Gutenberg Galaxy of Marshall McLuhan who coined the term of “Global Village” and also prophesied the web technology. While McLuhan understood the Global Village as “heightened human awareness of responsibility” due to the instantaneous movement of information on the globe, he never referred to the idea that electronic media would create unified communities. On the contrary, McLuhan expected even more discontinuity and diversity as a result of the process. The current state of play seems to indicate a different direction. However, looking at the latest technology and languages, it may well be evolving only now.

Talking Dictionaries – Digitalisation of Endangered Languages

Nuances and possibilities of expression are lost without variation. Intellectual diversity and multiple ways of thinking suggested by different languages makes us, as a species, smarter and more able to solve common problems. The speed with which languages are disappearing nowadays is on an unprecedented scale. Digital technology allows for capturing and preserving the endangered languages. “The talking dictionaries” initiative from National Geographic Society’s Enduring Voices project is an attempt to prevent these ancient languages being forgotten. In some cases, it is the first time a language has been recorded or written down anywhere.

Universal Translator

Improving currently at high-speed, automated translation technology makes texts available in any major human language as well as allowing for a real-time translation. Real-time voice recognition is combined with automatic translation and speech generation to produce a crude but effective “universal translator” that allows a monolingual human to converse (at least slowly and simply) with any speaker of any major human language. With the development of recording and capturing languages currently underrepresented in the digital from, it will expand to any desired language. In the current research, there are also trials to capture emotions and personalize the outcome so that the generated sounds resemble the voice of the speaker.

Second Orality – Towards Fusion of Written and Oral

Gutenberg “Parenthesis” is a period marked by the reign of the printing mode, a concept formulated by Prof. L. O. Sauerberg of the University of Southern Denmark. Isolated from the largely oral culture that came before, this period seems to be coming to an end together with the digitally shaped culture emerging today. We may talk about the “liberation” of words from the nonnegotiable confines of the print and stories circumscribed by beginning, middle and end. We are going towards the freedom of the meaning of the words and story telling as in other oral traditions from the past, which allowed for dynamically changing texts and performances. We may not be reverting to a preliterate society so much as evolving into a “secondary orality”, supported massively by super literacy in the digital form based on a return of the fluidity in communication.

Towards a Global Theatre of Languages

After the publication of Understanding Media, McLuhan started to use the term Global Theater to stress the shift from consumer to producer, from acquisition to involvement. This may well apply to languages, with more people having access to digital tools and new technology. We will be able not only to preserve languages, to learn (about) and communicate in other languages, but also make new voices heard and have more flexibility and freedom of self-expression in our fast and more complex lives.

University Dialogue Guus Extra: language, multiculturalism, identity

Posted on March 12, 2012 by Language Rich Blog

Last week we posted an interview in which Professor Guus Extra from Tilburg University in the Netherlands gave a series of lectures in the leading Ukrainian universities on language situation in Europe, multiculturalism, minority languages and other language issues. Below is a report of his lecture in Lviv (in Ukrainian). For more information in English, please have a look at the video clip at the end of this article.

Університетський діалог Гууса Екстра: мова, мультикультуралізм, ідентичність

23 лютого 2012 року у Дзеркальній залі в рамках «Університетських діалогів» Центру гуманітарних досліджень Університету та проекту Британської ради «Багатомовна Європа» відбулась зустріч із професором Тілбурзького університету (Нідерланди), завідувачем кафедри мови і меншин, директором Центру вивчення багатокультурного суспільства «Вавилон» (1998-2008), координатором «Проекту багатомовних міст» (1998-2004), співавтором трьох книг, присвячених багатомовності та мультикультуралізму, автором численних публікацій на теми другої мови, рідної мови іммігрантів і багатомовності в освіті Гуусом Екстра.

Нідерландський професор виступив із публічною лекцією «Багатомовна Європа: виклики і перспективи», під час якої розповів про європейську й американську моделі різноманітності, мовне сузір’я Європи, розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами, багатомовність в освіті та голландську мову за кордоном. Зокрема Гуус Екстра закцентував увагу на важливості розуміння та сприйняття багатьох культур і вивчення різних мов: «Якщо ви хочете збагнути, ким ви є, ви повинні пожити серед іншої культури, пізнати інше для того, щоб зрозуміти себе».

На думку професора Гууса Екстра, багатокультурність і багатомовність суспільств сприяє розширенню світогляду кожного індивіда та запобігає фактору етноцентризму, який часто призводить до неприємних наслідків в історії. Європа, за словами ученого, більш відкрита для різноманіття мов і культур, аніж США чи інші багатокультурні країни. «У Європі всі подорожують зі словником, тоді як у США, якщо ти не знаєш англійської, то це виключно твої проблеми. Це свідчить про великий етноцентризм американців. Багато з них вважають, що їхня країна перша у світі, а це неправда», – констатував голландський професор.

Порівнюючи американський і європейський менталітет доповідач зазначив, що у США набагато вільніші правила щодо громадянства та мови на рівні законів і Конституції. Причину професор вбачає у тому, що батьки-засновники США самі розмовляли на різних мовах і для захисту своїх нащадків у майбутньому задекларували, що кожна дитина, народжена у США, є американцем. .

Втім, Гуус Екстра наголосив, що, незважаючи на різне ставлення до багатомовності і мультикультуралізму, жодне велике місто сучасності не може вважатися одномовним: «для прикладу дослідження свідчать про те, що у Лондоні зараз розмовляють 260 мовами, у Голландії часто голландську мову діти вивчають як свою другу мову… Львів теж не є винятком – це місто, у якому говорять більше, аніж двома чи трьома мовами».

Багатокультурність і багатомовність професор сприймає як невід’ємний і потрібний елемент сучасного світу, який сприяє обміну досвідом і посиленій здатності сприймати різні ідеї у різноманітному світі. Учений зазначив, що є прихильником позиції Європейської комісії, яка передбачає вивчення з раннього віку ще двох мов, окрім офіційної.

«Ця позиція ЄС правильна, оскільки вона забезпечує збереження та знання офіційної мови країни, рідної мови жителів ЄС та вивчення іншої мови за вибором», – зазначив Гуус Екстра.

Відповідаючи на питання щодо мовної ситуації в Україні, професор наголосив на надзвичайній важливості збереження і функціонування офіційної мови, водночас зазначивши, що необхідно забезпечувати можливість додаткового вивчення інших мов. Гуус Екстра говорив, що багатомовність не повинна означати втрату ідентичності.

Про Львів нідерландський гість сказав, що йому дуже подобається місто, його відкритість для Європи та багатокультурність, яка надає місту неповторної атмосфери.

Окрім зустрічі у Дзеркальній залі, у п’ятницю, 24 лютого 2012 року, професор Гуус Екстра візьме участь у засіданні круглого столу «Багатомовне місто: як не зруйнувати Вавилонську вежу» у конференц-залі Центру міської історії Центрально-Східної Європи. На засіданні буде обговорено сучасні проекти багатокультурних міст у Європі, досвід мовної політики Австро-Угорщини у Львові, питання ідентичності на прикладі Львова і Донецька й інші питання, які безпосередньо торкаються глобалізаційних процесів у сучасному світі та пов’язаних із ними викликів.

Guus Extra: Ukraine is already practising trilingualism

Posted on March 7, 2012 by Language Rich Blog

Below is an interview with Guus Extra, Professor at Tilburg University in the Netherlands. He recently gave a series of lectures in the leading Ukrainian universities on the topics of language situation in Europe, multiculturalism, minority languages and other similar issues. The lectures were very successful and received positive feedback from more than 330 participants. Please find a shortened version of the article below (in Ukrainian) and a link to the full article at the end (also in Ukrainian). Professor Guus Extra was interviewed by Maria Fronoschuk.

Гуус Екстра: «Україна вже живе в умовах трилінгвізму»

Чим більше мов знаєш, тим більше шансів знайти себе у цьому великому світі. Але всіх мов не вивчиш. Аби зрозуміти, якими мовами говоритиме світ завтра, «Платформа» зустрілася з професором з Нідерландів, завідувачем кафедри мов і меншин Тілбурзького університету, Гуусом Екстра. Він завітав в Україну в рамках програми British Council «Багатомовна Європа». Пан Гуус Екстра спеціалізується на питаннях мовної адаптації іммігрантських меншин та освіти на національному та європейському рівнях. Користуючись нагодою ми також розпитали професора про його бачення мовної ситуації в Україні.

Як вирішувати проблеми, які виникають у багатомовних країнах?

В рамках свого візиту в Україну я провів лекцію для студентів Національного лінгвістичного університету. Я вирішив присвятити її висвітленню ідеї трилігнвізму, так званої «трилінгвістичної формули», яку сьогодні активно просуває Європейська Комісія. Що це таке? Як, власне, зрозуміло з назви, вона полягає у створенні лінгвістичної системи, у якій функціонувало б три мови. Якщо ми говоримо про Європейський Союз, то ця ідея втілюється таким чином. Першою, але, що важливо, не домінантною, є мова країни, в якій ви живете. Тут все виглядає дуже просто, але насправді воно таким не є. Річ у тім, що з глобалізацію значного масштабу набула і міграція. Тобто сьогодні для більшості (близько 60%) людей державна мова фактично є вже другою після рідної. Ця тенденція актуальна для усієї Західної Європи. Другою є мова «інтернаціонального престижу». Зрозуміло, що Комісія, намагаючись бути толерантною, відкрито не каже, що це англійська. Зроби вона так, наприклад, Франція одразу образилась би. Але всі ми розуміємо реальний стан речей. Навіть у початковій школі діти обов’язково вивчають англійську. І нарешті третя мова – «мова персональної адаптації». Вона, перш за все, актуальна для емігрантів. Це може бути турецька, арабська, сомалі та будь-яка інша мова країни, з якої приїхали люди. Ця формула є універсальною і може застосовуватися будь-де.

Як ви можете прокоментувати мовну ситуацію в Україні?

Україна, на мою думку, не є винятком із загальносвітових тенденцій. Після коректної оцінки ситуації, стає зрозуміло, що ви вже застосовуєте цю трилінгвістичну формулу. Тобто маєте свою власну українську мову як державну та офіційну, так само використовуєте англійську як мову «престижу», а домінантна національна меншина спілкується російською. І, на перший погляд, це абсолютно нормально. Наскільки я знаю, в Україні налічується близько 13 мов національних меншин. Але ваша проблема в тому, що кількість російськомовного населення значно перевищує кількість носіїв інших мов. Цим Україна чимось нагадує мені Литву. Там, як ви знаєте, російська довгий час була мовою «престижу» та домінувала над національною. Але зараз пріоритети змінилися, і тим, хто послуговувався лише російською, доводиться вчити державну мову. У випадку України – це цілковито політичне питання. І вирішувати його слід так само на політичному рівні.

Наскільки я зрозумів, в вашій країні зараз панівною патріотичною ідеєю є збереження тільки однієї державної мови – української. Жодних «українська + російська». Зараз ви намагаєтеся направляти людей, агітувати їх спілкуватися українською, робити так, щоб саме вона була мовою науки, політики тощо. Але треба пам’ятати, що мови національних меншин також потрібно підтримувати, хоча б на регіональному рівні. Маємо схожу ситуацію в Нідерландах. І в нас вона вирішується просто: представники національних меншин продовжують спілкуватися своєю мовою, можуть вільно робити це, але мусять знати і державну.

Повний текст інтерв’ю можна знайти на сайті http://www.platfor.ma/articles/guus-extra/

Meertaligheid is hot!

Posted on March 5, 2012 by Language Rich Blog

In this blog post, we have a guest contribution from Drs. M. Blumenthal, senior researcher at Royal Dutch Kentalis. Kentalis is a national organization in the Netherlands providing diagnostic, care and educational services to people for whom the ability to hear or communicate is not a matter of course. Please read on (in Dutch) to find out what Drs. M. Blumenthal has to say about children and multilingualism. This article was previously (7 November 2011) published on the Kentalis website.

Op de één of andere manier lijkt het alsof er dit jaar een enorme toename is in de aandacht voor de positieve aspecten van meertaligheid voor de ontwikkeling van kinderen. Nu de wetenschap steeds dichter in het kinder- en babybrein doordringt, vindt men steeds meer dat het brein het goed doet met meerdere talen. Bialystock vond, in verschillende onderzoeken door de jaren heen, bijvoorbeeld onder meer dat meertalige kinderen beter zij in het negeren van niet-relevante informatie, dat zij beter zijn in multitasking, en dat de symptomen van Alzheimer zich bij meertaligen 5 tot 6 jaar later manifesteren dan bij ééntaligen. Het Frans of Engels dat we op school hebben geleerd beschermt ons volgens haar helaas niet tegen vroege Alzheimer….

Maar er is meer.

Recent bleek in een onderzoek door onderzoekers van de Universiteit van Washington, dat ééntalige kinderen met 6 maanden onderscheid konden maken tussen de verschillende klanken in de eigen taal, maar ook in de klanken in andere talen. Tussen de 10 en 12 maanden zijn zij die vaardigheid echter al weer kwijt voor andere talen dan de ene die er in hun omgeving is. Hun brein heeft zich dus al vroeg gespecialiseerd.

Meertalige kinderen daarentegen, kunnen in de periode tussen 6 en 9 maanden nog geen onderscheid maken tussen klanken, in welke taal dan ook, maar als ze 10 tot 12 maanden zijn, kunnen ze in dit, in de beide talen die ze leren, wél. Ervaring vormt dus het babybrein, waarbij het tweetalige babybrein er weliswaar wat langer over doet, maar uiteindelijk meer heeft gewonnen: discriminatie van klanken in twee talen in plaats van één.

De hoofdonderzoeker Patricia Kuhl licht dit onderzoek toe in een verbijsterend filmpje (ondertiteld in 40 talen, waaronder Nederlands! Hoezo meertalig?) .Er is een mens nodig dat tegen de baby praat, zo blijkt, om baby’s de statistiek te laten uitvoeren die nodig is om uit te vinden welke klanken relevant zijn, en welke niet. Van alleen video of audio leren ze dat niet. Hoe zou dat zijn bij oudere kinderen? Zelf verbeeld ik me dat ik wel degelijk Engels leer door veel naar Engalstalige TV-programma’s te kijken…Maar met statistiek hou ik me dan waarschijnlijk niet bezig…

Meer informatie op de website van Kentalis.

Meertaligheid: óók voor kinderen met een auditieve of communicatieve beperking!

Posted on February 29, 2012 by Language Rich Blog

Below is a press release (in Dutch) written by Tjeerd Rintjema from our partner organisation Mercator in the Netherlands after the Poliglotti4.eu Expert Seminar, which took place from 9-10 February in Leeuwarden. The main message that came out after the first day of the seminar was that the sooner you begin with multiple languages the better – and this applies to everyone (also to children with auditory and communicative disability).

Tot nog toe gingen veel logopedisten en therapeuten ervan uit dat je kinderen met een auditieve of communicatieve beperking, zoals doofheid, downsyndroom of autisme, beter eentalig kunt grootbrengen. Drs. Mirjam Blumenthal, onderzoeker bij Koninklijke Kentalis, toont tijdens een lezing het tegendeel aan. Zo laat zij een opname zien van een zevenjarige die doof is sinds zijn eerste levensjaar, maar desondanks drie talen spreekt. Hij is weliswaar een uitzondering maar wel illustratief voor haar betoog.

Blumenthal is een van de veertig deelnemers aan het Poliglotti4.eu Expert Seminar, georganiseerd door het Mercator Kenniscentrum van de Fryske Akademy in Leeuwarden op 9 en 10 februari. Experts uit heel Europa zijn in de Friese hoofdstad samen gekomen om te praten over het thema “Early Language Learning”. De centrale boodschap na dag één luidt: Hoe eerder je begint met meer talen hoe beter, en dat geldt voor iedereen.

Meer informatie over het Poliglotti4.eu Expert Seminar kunt u vinden op www.mercator-research.eu.

Latvija po mikroinfarkto – Latvia After Heart Failure

Posted on February 27, 2012 by Language Rich Blog

In a referendum held on Saturday, 18 February the people of Latvia voted by a clear majority – 77.22 % – against Russian being made the country’s second official language. For this post, Vilma Bačkiūtė, our Language Rich Europe Project Manager in Lithuania, collected articles dealing with the referendum from Lithuanian press in Lithuanian. At the end of the blog post, you will find links to English and Latvian articles.

Latvijoje šeštadienį, vasario 18 d. įvykusiame referendume už antrosios valstybinės kalbos statuso suteikimą rusų kalbai balsavo 22,5 % piliečių, prieš – 77,22 %. Viso balsavo 70,37 % gyventojų.

Latvijos referendumas sulaukė ypatingo žiniasklaidos dėmesio ir Lietuvoje. Visi portalai ir dienraščiai akylai sekė nuotaikas kaimyninėje šalyje. Lietuvos apžvalgininkų, politologų, visuomenės veikėjų ir politikų pasisakymai aiškiai pritaria referendumo rezultatams, kurie labai svarbūs visoms trims Baltijos valstybėms.

Ar referendumas sudėjo taškus ant “i”?

Pasak užsienio reikalų ministro Audronio Ažubalio, “Tai yra Latvijos valstybingumo pasiekimas, kuriuo Latvija gali pagrįstai didžiuotis, o mes, lietuviai, ir visos kitos tautos privalome gerbti”.

Politologą, istoriką Antaną Kulakauską „nustebino tai, kad Latvijos gyventojai šį kartą buvo kaip niekad vieningi. Toks procentas balsavusių prieš rusų kalbos statuso pakeitimą gali reikšti tik tai, kad ne tik etniniai latviai, bet ir vietos rusai suprato, kad referendumas yra tik politikų siekis gauti populiarumą.”

Euro parlamentaro Vytauto Landsbergio nuomone, „To tikrai turbūt nesitikėjo iniciatoriai nei Maskvoje, nei Rygoje. Rezultatai, ko gero, yra priešingi, negu laukta. Matomas latvių ir lojalių Latvijai piliečių susivienijimas vietoje laukto suskaldymo į dvi dalis, kur būtų supriešinti latviai ir ne latviai…“

Rimvydas Valatka savo straipsnyje Latviją vadina “nerealiai tolerantiška tautinėms mažumoms valstybe”. Jo nuomone, tai patvirtina faktas, kad Latvijos rusai, nemokėdami latviškai, čia vis dėlto sugebėjo išgyventi pastaruosius 22 metus.

Latvijos Saeimos narys Romualdas Ražukas teigė, jog referendumas buvo nemalonus ir provokuojantis procesas, tačiau jo rezultatus – netikėtai pozityvus. Jo nuomone, iškalbingas faktas yra Rygos gyventojų balsų pasiskirstymas. Latvijos sostinėje gyvena 42 % latvių, tačiau prieš rusų kalbos antrąja valstybine kalba paskelbimą Rygoje pasisakė net 63 %.

Referendumas Latvijoje dar kartą primena, kad valstybių vykdoma kalbų politika gali tapti politiniu ginklu. Nežiūrint to, Baltijos valstybių piliečiai demonstruoja daug brandesnį požiūrį į kalbinius reikalus nei kai kurie politiniai veikėjai. Švedų režisieriaus, žurnalisto ir vertėjo Jono Öhman žodžiais, “Lietuviai, latviai ir estai, kitaip nei dauguma Europos tautų, mano, kad rusų kalba labai naudinga. Po anglų pusė Lietuvos gyventojų rusų kalbai duoda antrą vietą reikalingų užsienio kalbų sąraše. Tai galima paaiškinti netolima Baltijos šalių praeitimi ir, žinoma, dabartimi. Juk Rusija – didelė Baltijos šalių kaimynė. Dabar net jaunimas, kuris nelabai moka rusiškai, nes rusų kalbos dėstymas mokyklose atgavus nepriklausomybę išblėso, dažnai pareiškia norįs mokytis būtent šios kalbos. Tad rusų kalba pamažu grįžta į užsienio kalbų mokymo programą.”

Ko gero situaciją po referendumo Latvijoje tiksliausiai apibūdina Arvydas Juozaitis: “Latvija – po mikroinfarkto. Reikia jai padėti.”