Below is an interview with Guus Extra, Professor at Tilburg University in the Netherlands. He recently gave a series of lectures in the leading Ukrainian universities on the topics of language situation in Europe, multiculturalism, minority languages and other similar issues. The lectures were very successful and received positive feedback from more than 330 participants. Please find a shortened version of the article below (in Ukrainian) and a link to the full article at the end (also in Ukrainian). Professor Guus Extra was interviewed by Maria Fronoschuk.
Гуус Екстра: «Україна вже живе в умовах трилінгвізму»
Чим більше мов знаєш, тим більше шансів знайти себе у цьому великому світі. Але всіх мов не вивчиш. Аби зрозуміти, якими мовами говоритиме світ завтра, «Платформа» зустрілася з професором з Нідерландів, завідувачем кафедри мов і меншин Тілбурзького університету, Гуусом Екстра. Він завітав в Україну в рамках програми British Council «Багатомовна Європа». Пан Гуус Екстра спеціалізується на питаннях мовної адаптації іммігрантських меншин та освіти на національному та європейському рівнях. Користуючись нагодою ми також розпитали професора про його бачення мовної ситуації в Україні.
Як вирішувати проблеми, які виникають у багатомовних країнах?
В рамках свого візиту в Україну я провів лекцію для студентів Національного лінгвістичного університету. Я вирішив присвятити її висвітленню ідеї трилігнвізму, так званої «трилінгвістичної формули», яку сьогодні активно просуває Європейська Комісія. Що це таке? Як, власне, зрозуміло з назви, вона полягає у створенні лінгвістичної системи, у якій функціонувало б три мови. Якщо ми говоримо про Європейський Союз, то ця ідея втілюється таким чином. Першою, але, що важливо, не домінантною, є мова країни, в якій ви живете. Тут все виглядає дуже просто, але насправді воно таким не є. Річ у тім, що з глобалізацію значного масштабу набула і міграція. Тобто сьогодні для більшості (близько 60%) людей державна мова фактично є вже другою після рідної. Ця тенденція актуальна для усієї Західної Європи. Другою є мова «інтернаціонального престижу». Зрозуміло, що Комісія, намагаючись бути толерантною, відкрито не каже, що це англійська. Зроби вона так, наприклад, Франція одразу образилась би. Але всі ми розуміємо реальний стан речей. Навіть у початковій школі діти обов’язково вивчають англійську. І нарешті третя мова – «мова персональної адаптації». Вона, перш за все, актуальна для емігрантів. Це може бути турецька, арабська, сомалі та будь-яка інша мова країни, з якої приїхали люди. Ця формула є універсальною і може застосовуватися будь-де.
Як ви можете прокоментувати мовну ситуацію в Україні?
Україна, на мою думку, не є винятком із загальносвітових тенденцій. Після коректної оцінки ситуації, стає зрозуміло, що ви вже застосовуєте цю трилінгвістичну формулу. Тобто маєте свою власну українську мову як державну та офіційну, так само використовуєте англійську як мову «престижу», а домінантна національна меншина спілкується російською. І, на перший погляд, це абсолютно нормально. Наскільки я знаю, в Україні налічується близько 13 мов національних меншин. Але ваша проблема в тому, що кількість російськомовного населення значно перевищує кількість носіїв інших мов. Цим Україна чимось нагадує мені Литву. Там, як ви знаєте, російська довгий час була мовою «престижу» та домінувала над національною. Але зараз пріоритети змінилися, і тим, хто послуговувався лише російською, доводиться вчити державну мову. У випадку України – це цілковито політичне питання. І вирішувати його слід так само на політичному рівні.
Наскільки я зрозумів, в вашій країні зараз панівною патріотичною ідеєю є збереження тільки однієї державної мови – української. Жодних «українська + російська». Зараз ви намагаєтеся направляти людей, агітувати їх спілкуватися українською, робити так, щоб саме вона була мовою науки, політики тощо. Але треба пам’ятати, що мови національних меншин також потрібно підтримувати, хоча б на регіональному рівні. Маємо схожу ситуацію в Нідерландах. І в нас вона вирішується просто: представники національних меншин продовжують спілкуватися своєю мовою, можуть вільно робити це, але мусять знати і державну.
Повний текст інтерв’ю можна знайти на сайті http://www.platfor.ma/articles/guus-extra/
